Травнева прогулянка по Музею в Пирогово. (публікую відкладений допис). Частина 1

У т ой же період, що був і Етносвіт ми з чоловіком побували в черговий раз в Музей народної архітектурита побуту аід відкритим небом.
Простіше сказати - ми поїхали до музею в Пирогово.
Краса неймовірна. Тебе оточує природа, буяння її надихає і возвеличує.
(оскільки фоток вистачит ьна декілька дописів - публікую їх частинами.)

Небеса мене завжди зачаровують...

і соколи...

 

виставлено роботи гончарів, і тут же діти вчаться цьому чудовому творчому ремеслу.

 Калина заглядає у вікно.

 Що б то може бути? оте на трьох ніжках. Хранителя цієї хатки не було, то ж лишилось загадкою

 а це вже з вікна у іншій хаті виглядаю "калачики"

 Одна з найстаріших дерев'яних церков на території скансену. За даними вчених - з 17 століття

 Так колись виглядала школа.

 Знов квітучі кетяги калини. Вони заворожують ніжністю

 Тут же знаходиться невелика алея майстрів. Цього разу мене зацікавили ці тарелі-медальйони.

Ярило-Сонце 

Безкінечник

і поруч з ними - копія трипілької жіночої фігурки 

 а же - віночки з різних квітів

 і різні речі для домашнього вжитку. Як ось ця корзинка, наприклад.

 Знову небеса. Тепер уже зі зміями

 і вітряками

  Чудернацьких обрисів набувають інколи хмари. І кожен бачить щось своє

Тут варто зробити перерву.
Бо ми теж зупинились для обіду на природі.
Бачите, які класні ковдри?- це від Лізи Омельчук (bullet-13 або "Майстерня "Синій кіт")

Далі буде...

***
 З повагою до Вашого часу -
 Валечка-Fati