Коли є до чого жагота

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота...
Більше інформації на сторінці "Про мене"

***

61/100. Техніки золотого шитва.Практики шиття.

Вітаю, дорогі читачі!
Крім технік золотого шитва, що використовувались на території нашої держави з давніх часів у оздобленнів т.зв. "предметів культу", існували паралельно практики світського використання. Отож так само одночасно опановую я їх за матеріалами книг.
Звичайно, першим джерелом інформації служать мені монографії наших науковців -  В.Зайченко, Т.Кари-Васильєвої. Але не можу відкидати і інші джерела:П.Чепуріна "Орнаментное шитье Крыма"(1938)  Р.Чемберлин "Шитье золотом"(2007) , Н.Бабушкіна "Золотое шитье"(2003).  Тому опановую і їх так само.
На окремій рамі розміщую зразки цих технік.
Перша- шиття "по настилу" (за Чемберлін)
Основа - бавовняні нитки ДМС (поки не знайшла доступного гарного шовку, працюю над цим). Декоративні нитки - сухозлітка японського виробництва з магазину на вул.Л.Толстого,3 (за порадою кримськотатарських вишивальниць).
Висновки - "золочена" нитка зручна у вишиванні, але вимагає особливого підходу. :). М'яка у вишивці.
Край обшила тамбурним швом.

60/100. Речі з душею.

Вітаю, дорогі читачі!
---
Я знайшла її випадково в будинку батьків. Вірніше не в будинку, а на обійсті (в дворі). Вона була така... така давня і така жива...Взявши її в руки я відчула тепло її колишнього світла та наче побачила очі, які задумливо задивлялись на те світло. Але чиї то очі -  я не змогла пізнати. Може бабусь покійних, може мами і часи молодості.
Але вона наче хотіла розповісти мені якусь історію. І просила ще повернутись.
 

59/100. Мої пошуки або Нове захоплення.

Вітаю, дорогі рукоділниці!
Минулої п'ятниці було свято Параскеви - нашої покровительки! Бадаю всім невтомності та натхненя. Здійснення мрій та втіленя задумів.
Про те, що мріям властиво збуватись, переконуюсь дуже часто.
Вже близько п'яти років я мріяла навчитись шити техніками золотого шитва.
До цього мене надихнули дві монографії Віри Зайченко "Вишивка козацької старшини XVII-XVIII ст. з колекції Чернігівського історичного музею ім.В.В.Тарнавського" та  "Вишивка козацької старшини XVII-XVIII ст. Техніки"
Поки що я мала невелику нагоду познайомитись особисто з Вірою Володимирівною та маю в бібліотеці ці дві книги. Але цього, звичайно, замало.
Сподіваюсь, що зможу побачити експонати описаної колекції та дослідити їх ближче.
А поки навчаюсь техніками орнаментального шитва он-лайн у школі церковної вишивки "Убрус".
Вивчаємо техніки, які застосовують в церкомному убранстві, одязі та побутових аксесуарах.
Почали з технік вишивання шнурами.
Вийшов невеликий семплер.

58/100. Місця, які додають сили.

Вітаю, дорогі читачі!
Пропоную Вам пройтись залами областного краєзнавчого музею у моїх рідних Черкасах.
Чесно кажучи, для меен ця екскурсія була сповнена відновлених знань та нових відкриттів.

57/100 Черкаси. Мала БАтьківщина - моє місце сили.

Вітаю, любі мої читачі!
Сьогодні я розкажу Вам трішки про рідне моє місто Черкаси.
Воно для мене завжди залишиться надзвичайним містом, моєю Малою Батьківщиною.
Буваю я тут, нажаль, рідко. Так, щоб походити рідними вуличками, більше знайти спогадів.
Все більше - проїжджаю-пролітаю, розглядаючи рідні вулички через вікно автобусів та машин.
А місто росте, живе, змінюється.
У цей мій жовтневий приїзд місто зустріло мене осіннім ясним ранком і провело прохолодним приморозком. Я люблю місто в таку пору - воно яскравіє листям дерев, осінніми дивовижними хмарами над Кременчуцьким морем-водосховищем, а прохолодні ранки, притрушуючи сивиною ще зелену траву нагадують мені про те, що місто моє має багатовікову історію, але попри все залишається молодим, завзятим і гостинним.
Мое гостювання було сповнене турбот та радощів. То ж  я встигла багато чого зробити і навіть приділити увагу своїм давнішнім мріям та планам.
Чи не найголовнішим з них - було відвідування Храму - Свято-Троїцької церкви.
Вона для мене стала символом мого духовного призначення, саме в ній я стала вдруге хресною мамою, але це стало для мене більш значимою подією ніж з першим похресником.
Цей храм завжди манив мене своєю теплотою та душевністю, своїм світлом.
І цього разу теж так стало. До того ж мала можливість розгледіти і мальовниче убранство, і образи.
Я була настільки натхнення та вражена атмосферою, що навіть вийшовши назовні не стрималась від бажання притулитись до стіни, що межувала з алтарем і насолодитись цією миттю спілкування.
 

Бігти, щоб дихання не перервалось.

Рівно 4 тижні тому я розмістила в соцмережах заклик від БФ "Відкриті долоні" про набір до команди фандрайзерів-бігунів.
І ось нарешті позитивний результат: реєстрацію команди підтверджено!
Ви запитаєте, чому  я про це пишу? Чому для мене це важливо?
Тому що я теж у команді фонду.
***
Світ настільки ущільнився, що вимушена інколи не ходити, а бігати, щоб все зробити, всюди встигнути "Побігли туди... побіжимо сюди...". 

55/100 Осінь. Тернопіль. Природа та історія.

Інколи, розраховуючи свої можливості я не можу передбачити всього.
Цього разу - розрядились обидва акомулятора камери, а я навіть не подумала, що їх можна було підзарядити протягом дня (навколо були десятки метрів проводів та точно з десяток резеток :) )
Але мені трохи вдалось зробити кілька цікавих знімків і поза фестивалем.
 

54/100 Осінь. Тернопіль. Фестиваль "Місто Сонця". Конкурс осінніх букетів

І вже про Конкурс осінніх букетів та імпровізовану фототсесію.
Тут теж бракує слів - настільки органічно виглядали моделі та унікальні були їх роботи.

53/100 Осінь. Тернопіль. Фестиваль "Місто Сонця". Команда.

Я розповім Вам про команду, яка працювала на фестивалі.
Кожен з них - талановитий флорист, чудова любляча дружина, мама, навіть бабуся та гарна подруга.
Коло моїх добрих подруг розширилось!
Дякую Вам, дівчата за яскраві емоції, світлі моменти та можливість робити Ваші фото.

 

52/100 Осінь. Тернопіль. Фестиваль "Місто Сонця". Відкрита книга з квітів - рекорд України!

Отже збулось!!!
Флористичний об'єкт у вигляді відкритої книги визнано рекордом України сереж творів мистецтва як найбільший об'єкт з квітів.
Розміри нашого рекору - висота 2,5 м, ширина у відкритому вигляді - 2,45 м
УРА!!!!!
Приємно, що була присутня при тому, як роботу нашої флористичної команди вручили свідоцтво про встановлення рекорду.
Вітаю всіх, а особливо жителів мітса Тернопіль з тим, що у їхньому місті одним ук5раїнським рекордом стало більше.
І так, наша книга була подарунком ук4раїнським вчителям до професійного світа.
а ще суперською вотозоною для фотопрогулянок у вихідні!!!

Керівник створення кнги - Олена Бутко, майстер-флорист міжнародного рвня, учасник флористичних фестивалів Європи, суддя міжнародної категорії, моя добра подруга.
Дякую, що небо подарувало мені це знайомство.
Обожнюю її запал і невичерпне натхнення.

51/100. Осінь. Тернопіль. Фестиваль "Місто Сонця". Останні приготування.



Вітаю, дорогі читачі продовжую розповідати про Фестиваль флористичних об'єктів "Місто Сонця", який проходив у Тернополі цими вихідними.
Підготовка до нього зайняла три дні.
І у день віддкриття все ще продовжували мотаж та складання композицій та букетів.
 

50/100. Осінь. Тернопіль. Фестиваль "Місто сонця". Ранок на озері.

Вітаю, дорогі читачі!
Наступні декілька дописів будуть фоторозповідями про чудове дійство - Фестиваль флористичних об'єктів "Місто Сонця" в Тернополі.
Про команду та організаторів трохи пізніше.
А зараз - про те, яким зустріло мене місто на світанку.
У Тернополі я була вдруге.
Перший раз я проїздила в Тернопліь напередодні Різдва, у грудні 2014 року.
Тоді і місто було зовсім інше, та і у мене були зовсім інші думки до світу.
А тепер, час минув, потроху я стала повертатись.
І от - новий подарунок Долі - осінній Тернопіль.
При цьому я була в таких місцях, про які в перший свій приїзд навіть і не думала.
Чудовий парк на березі озера, осінні кольори, птахи та небеса (куди ж без них).
Бажаю Вам отримати таку ж насолоду від цих фото, яку отримала я від того, що все це фіксувала своєю камерою.
 

49/100. Ukraine_Avia_Fest. Фотопрогулянка для чоловіків або Для тих, хто любить небо :)

Фотосети для чоловіків - ще той квест.
Поки людина відчує спокій і перестане хвилюватись, що його постійно фотографують, пройде не одна година.
 Ну, за виключенням, мабуть, професійних фотомоделей)
У цьому випадку вийшло швидше і простіше. Тому що місце для фотосесії обрали дуже вдало.
Urkaine_Avia_Fest - дуже знакова подія, особливо для авіаторів.
А їх, як і "колишніх розвідників", не буває. Це я точно знаю.

48/100. Натхненна роботами подруг я теж почала робити прикрасу.

Писати багато про те, що ти робиш інколи складно.
Особливо, коли до роботи спонукали заохочення подруг та фото їхніх робіт.
Коли побачила фото у Світлани та Ірини з силянками - не могла вже дочекатись можливості і собі трохи посилити.
Невеличкий шмоточок, а час сплинув непомітно.

***
Я приймаю участь в благодійному марафоні.
Біжу, збираю кошти для підопічних Благодійного фонду "Відкриті долоні"
 Докладніше про це тут
 http://vd-decor.blogspot.com/2016/08/i-am-runner.html 

Сторінка, через яку Ви можете внести пожертвування і підтримати моє бажання допомогти хворим на муковісцидоз тут
 https://ubb.org.ua/uk/project/2437/ 

***
З повагою до Вашого часу -
 Валечка-Fati

47/100. Чоловіча блакитна сорочка. Процес.

Вишиваю чоловічу сорочку на блакитному льону блакитним шовком.
Процес зачаровує. Хочеться розтягувати цю насолоду від результату.
Маю вже всі пройдені терміни. Добре, що замовник видався терплячий :)
Схему для вишивки намалювала на листочку в клітинку і вже тричі перемальовувала.
Останній варіант подобається найбільше.

Матеріал - італійський льон, 
нитки - ДМС штучний шовк, Кreinik - натуральний шовк. 
техніки: пряма лічильна гладь, коса лічильна гладь, виколювання, "курячий брід" 


***
Я приймаю участь в благодійному марафоні.
Біжу, збираю кошти для підопічних Благодійного фонду "Відкриті долоні"
Докладніше про це тут
 http://vd-decor.blogspot.com/2016/08/i-am-runner.html
Сторінка, через яку Ви можете внести пожертвування і підтримати моє бажання допомогти хворим на муковісцидоз тут
https://ubb.org.ua/uk/project/2437/

***
З повагою до Вашого часу -
 Валечка-Fati

44/100. Фоторепортаж про BabyBoomFest

Вітаю, мої дорогі читачі!
Минулого тижня було декілька фотоподій.
Святкових.
Наймаштабнішим став дитячий фестиваль у Броварах.
Я працювала там у другій половині дня, ловила посмішки та емоції.
Цього дня я святкувала з дітьми, які були на фестивалі.
Святкувала день народження моєї Світланки.
І бачила її посмішку у кожній посмішці, її радість у емоціях кожної дитини.
Вона нізащо не оминула б цю подію своєю увагою і провела б тут весь день, радіючи разом з дітьми різного віку. Вона дуже любила "возитись", забавляти та опікуватись малечею.

Отже запрошую до перегляду
 (натисніть на фото і ви перейдете на великий фотоальбом)

#BabyBoomFest-2016

***
Цього року головний проект осені - моя участьу благодійному марафоні.
Біжу, збираю кошти для підопічних Благодійного фонду "Відкриті долоні".
 Докладніше про це тут http://vd-decor.blogspot.com/2016/08/i-am-runner.html

 Сторінка, через яку Ви можете внести пожертвування і підтримати моє бажання допомогти хворим на муковісцидоз тут https://ubb.org.ua/uk/project/2437/ 

***
 З повагою до Вашого часу -
 Валечка-Fati

43/100 Моя нова історія. Запрошую на #Фотопрогулянку

17 вересня наше місто святкує День народження. 
Цього дня заплановано чимало цікавих заходів.

Наймасштабнішим обіцяє бути #BebiBoomFest2016!
Хочу повідомити, що я - #офіційнийфотограф фестивалю.


Буду працювати на території фестивалю з 15:00. 

Бажаючі приєднатись до проекту #Фотопрогулянка_на_BBF2016 - пишіть.

***
 Я приймаю участь в благодійному марафоні.
Біжу, збираю кошти для підопічних Благодійного фонду "Відкриті долоні"
Докладніше про це тут
 http://vd-decor.blogspot.com/2016/08/i-am-runner.html 
Сторінка, через яку Ви можете внести пожертвування і підтримати моє бажання допомогти хворим на муковісцидоз тут
https://ubb.org.ua/uk/project/2437/ 

***
З повагою до Вашого часу -
 Валечка-Fati

42/100. Квіткові розваги. Фотосесія учасників

Вітаю, мої дорогі читачі.
У мене бракує слів для висловлювання компліментів цим творчим людям.
Коротко, в коллажі про творчий процес

41/100. Квіткові розваги.Фотосесія капелюшків.

Ну от, про квіти та руки ви вже бачили.
Тепер про...
Про капелюшки.
Не прості, а флористичні.
Романтична скажу я вам справа - робити фотосесію капелюшкам :)
   

40/100. Квіткові розваги.Творча зустріч у новому форматі. Руки, які створюють дива.

Вітаю, мої дорогі читачі.
Коли спостерігаєш за тим, як створюються унікальні речі - отримуєш не просто задоволення. Всередині прокидається шалене бажання створити схожу річ.
Так, поки навчаюсь - повторення і переосмислення робіт вчителів - одне з важливих завдань.
Залишилось лише знайти відповідні матеріали. :)

39/100. Квіткові розваги.Творча зустріч у новому форматі. Матеріали для чарівних майстрів.

Вітаю, мої дорогі читачі.
Отже, тепер про те, як все проходило.
Це була, за словами організаторів, абсолютно спонтання ідея. Захотілось неформального спілкування, творчої робти. Як кажуть: "На людей подивитись і себе показати". Навіть розраховували на велику кількість гостей.
Але все вийшло так по-родинному, що формат вечірки перетворився з гамірної на камерну .
А тема цієї вечірки була досить цікава: - створення капелюшків за допомогою рослинних матеріалів.
Чудова, скажу я вам тема. Бо капелюшки вийшли настільки різними, наскільки це дозволяли доступні матеріали.
 

38/100. Квіткові розваги.Творча зустріч у новому форматі. Квіткове королівство.

Вітаю, мої дорогі читачі.
Часом Всесвіт направляє не лише наші думки в певне русло, але і до певних людей. Наче у подарунок створює події, які стають показовими для розуміння подальшого шляху.
Таким подарунком стали для мене "Квіткові розваги"  -  новий формат творчих зустрічей від Асоціації Українських Флористів.
Це був точно Знак Долі (привіт прихильникам Теорії знаків).

Ця субота запамяятається мені гарною погодою, теплим, щирим спілкуванням, яскравими враженнями та веселим настроєм учасників.
Але спочатку про Квіткове королівство, де проходила ця чудова подія.

37/100. Невеличкий ювілей: 300 дописів за 6 років. Подарунок для моїх читачів.

Вітаю, мої дорогі читачі.
У мого щоденника невеличкий ювілейчик:
2 жовтня виповниться 5 років від дня першого допису і загальна кількість дописів досягла цифри 300.
А ще нумерація кількості дописів щоденного (майже завжди :) блоггінгу) дійшла чарівної для мене цифри - 37.
З цього проводу я хочу зробити подарунок читачам.

Парвила дуже прості.
1. Якщо Ви читаєте блог - то вже є читачем мого щоденника.
2. Якщо додатково розмістите якусь інформацію у власних щоденниках - буду дуже Вам вдячна. Інформацію можна супроводжувати ось цією картинкою

3. Подарунком буде набір, до якого я додам дещо з матеріалів та невеличкий виріб. Ось тут і головна інтрига!
В коментарях напишіть, будь-ласка, якому виду рукоділля ви надаєте перевагу в своїй творчості.

І ще цій Простій формі напишіть, як Вам повідомити про виграш - через е-мейл, або Viber :)

Ось такі короткі та прості умови.
Подарунок безкоштовно відправлю в будь-яку країну.
Розіграш проведу 23 жовня через систему випадкового вибору  Random.

***
А в цьому році для мене головний проект осені - участь в благодійному марафоні. 
Біжу, та своєю участю в забігові прошу підтримати мене внесками на користь підопічних Благодійного фонду "Відкриті долоні"
Докладніше про це тут http://vd-decor.blogspot.com/2016/08/i-am-runner.html
Сторінка, через яку Ви можете внести пожертвування  і підтримати моє бажання допомогти хворим на муковісцидоз тут https://ubb.org.ua/uk/project/2437/

***
 З повагою до Вашого часу -
 Валечка-Fati

35/100. Діалоги з природою. Пленер у Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді.

Чудові бувають дні.
Ні, не чудові - чарівні.
Коли потрапляєш в таке місце, що надихає, заспокоює і додає насторю.
А потрапляєш туди, бо там твої друзі творять прекрасне.
Так було і 30 серпня.
На запрошення друзів я відвідала відкриття виставки робіт пленеру "Діалог з природою", який проходив у Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді в Києві.
Сказати простіше - це територія колишьої станції юних натуралістів, а ще раніше - дослідницький сад. (от погано слухати виступи у пів-вуха!) Пані Валентина Єфремова розповідала трохи про поціновувача природи та забудовника цього району.
Але роботи, які створювали у групі художники, керамісти, флористи та дизайнери ландшафту мене зачарували.
Прошу звренути увагу на те, як всі інсталяції були дуже вдало вписані у ланшафт.
Команда зібралась славна.
На мій подів - я зустріла у цій команді мою наставницю з техніки ткацтва пані Галину Длигач та познайомилась з чудовою і яскравою Ганною Оксимець - цікавою творчою особистістю.
Далі - про роботи. Яскраве сонце не завжди дозволяло знімати їх у вдалих ракурсах. Так вийшло, що деякі роботи фотографувала декілька разів. Ось чому частину фото виставляю у вигляді колажів.
Вразила своєю колючістю та саркастичним відношенням до ситуації робота Ганни  Оксимець "Коментатори"
 

34/100. Птахи, звірі та квіти.

Кожної поїздки збирається неймовірна кількість фото патства, звірів, рослин.
Показувати їх у загальних оглядах незавжди доречно, хоча намагаюсь це робити.
Але все-таки вирішила окремо зробити допис про тих, хто супроводжував  нас у #Мандрівка_Витоки
(деякі фото можуть повторюватись)
це не просто #фотонебес - там видно гурт лелек, які тренуються перед польотом

33/100. Плаття, яке диктувало образ.

Вітаю, дорогі мої читачі.
Сьогодні покажу Вам одну з завершених моїх робіт.
Для святкового дня планувалось пошити плаття.
Для цього було обрано яскраво-червоний льон.
І плаття самостійно продиктувало стиль та кількість декору.
 Вишила пояс шовковими нитками з бісерними вкрапленнями.
Так само бісериним рядочком пройшлась по "французьким швам" переду.
Стильність плаття вимагала лише єдиного доповнення - намиста та кульчиків.
Намисто склалось практично за декілька хвилин, дякуючи ассортименту магазину "Монпасьє".

Замовниця задоволена.

32/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Садиба в Самчиках - джерело натхнення.

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 123456789, 10, 11, 12, 13, 14)

Завершую свій такий багатоплановий "репортаж".
Велике враження справили на мене декілька графічинх картин зроблених в оргінальній манері.
Виявилось, що це семчиківський розпис!

31/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Садиба Чечелів у Самчиках.

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 123456789, 10, 11, 12, 13)

Нарешті, остання зупинка нашої мандрівки.
Але це ще не остання фоторозповідь.
Отже, по обіді ми вирукшили до с.Самчики роздивитись "подільський версаль" :) - Маєток Чечеля.
Докладно про сам маєток та історію його створення можна прочитати, звісно ж, у Вікіпедії, на сайті "Замки та храми України".
А краще всього поїхати з нами у таку подорож і відвідати Самчики, побачити все особисто.
Бо краса там, скажу я Вам неперевершена.
Парк і маєток виглядають набагато стильніше за Олександрію та Софіївку.
І хочі загальний стан, як у більшості таких маловідомих місць - залишає шанси на покращення, - все-таки маєток справляє і спраді враження маленького версалю.
Ось погляньте самі.

30/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Староконстянтинів. Кабінет князя.

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 123456789, 10, 11, 12)

Переглядаючи фото з Старокостянтинова вирішила виокремити декілька фото .
У палаці була окрема кімната. Зовсім окрема - вхід туди був крутими сходами і вікна виходили нмала вона лише предпокій.
Сама кімната була круглої форми. Здогадались де і чія була кімната?
Так, кімната була розташовна у "коронованому" донжоні - одій з башт фортеці. Скрепіння сладало восьми променеву зірку.
І була це улюблена кімната Констянтина-Василя Острожського - найвідомішого представника династії магнатів.

29/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Староконстянтинів. Частина 2

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 123456789, 10, 11)

Староконстянтинів - це надзвичайно загадкове і водночас прекрасне місто.
Одна з головних ознак - місто знаходиться на з'єднанні двох річок, і це дає чудові краєвиди та місця для відпочинку.
А сусідство з історичними пам'ятнками додає романтизму та величності.
Я давно люблю такі маленькі містечка. Вони від кількості своїх особливих рис ще цікавіші, а від повільного темпу життя - приємніші та миліші.
Отже - замок Острожських. Це одна з резиденцій відомого магнатського роду. Некоронованих королів України в середні віки. Стратегічне місцеположення замку давало можливість використовувати його як оборонну споруду.
За даними істориків- замок побудовано достатньо швидко - за 10 років у XVI ст.
Були і добудови і переробки. Але то вже робюили нашадки Констянтина-Василя Острожського.
Оригінальною особливістю всих резиденцій Острожських - є короновані башти.
А в цьому маєтку - церква, яка слугувала однією з веж.

28/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Староконстянтинів. Частина 1.

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 123456789, 10)

Уявляєте! Ми лише пройшли з вами половину маршруту!!! От була мандрівочка :)
Наступним маленьким містечком з великою історією у нас був Староконстянтинів.
Викіпедія з офіційною інформацію про містечко
Та про головні  пам'ятки міста - Сторожову башту з руїнами костелу та Замок магнатів Острожських.
Якщо хочете подивитись власними очима - із задоволенням організуємо Вам таку мандрівку. :)
Поруч з пам'яткою вже активно будується нова церква. От і дзвони вже  є
 Як у кожному замку - тут теж є свій доглядач. Він пильно за всіма слідкує :)

27/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Садиба Орловських в Малієвцях. Фотосесія в лісопарку.

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 1,2,3,4,5,6,7,8,9)

Де ще шукати місце для пейзажних фото? Маліівці виявились найкращою локацією.
Спочатку невеликі портрети на березі ставу. Шкода, що Олена з Валерієм відійшли далеченько. Вийшли гарні фото. Дякую Юліанні та Аліночці.
 

26/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Садиба Орловських в Маліївцях.

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 1,2,3,4,5,6,7,8)

Наступні декілька годин ми присвятил исадибі Орловських, що знаходиться у с.Малієвці Хмельницької області.
По-перше, варто зауважити, що їхати до садиби дуже складно: абсолютно відсутні нормальні дороги та дороговкази.
Добре, що місцеві люди нас потроху направляли.
Але і з тим були теж пригоди :)
Та все ж таки ми доїхали. До нижньої частини - лісопарку. На сьогодні це більше все-таки схоже на мішаний ліс, який має унікальні місця.
У цій  казковій долині чути лише спів птахів та шум струмочка

25/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Відпочинок у Хмельницькому.

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 )

Місця, де ми зупинялись на відпочинок теж були не менш колоритні. Радували нас цікавими знахідками і зустрічами-знайомствами.
Птаство в Меджибожі я трохи вам вже показувала Але ці двоє заслуговують на особливу увагу.
Таки собі "доглядач" замку...
 І знову - лелека, який кружляв у небі

24/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Меджибіж - багатогранна історія України. Частина 5

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 1, 2, 3, 4, 5, 6 )

Продовжуємо про музеї Меджибіжського замку. 
 Етнографічний музей. 
Це скоріше зал етнографії.
Трохи засмутило, що представлено бульше сучаних виробів, ніж старовинних.
Та все-таки невелике задоволення від знахідок було.
Початок експозиції зустрів нас вироами з соломи. Імітація вікна чи рама для домашнього іконостасу ? - знає лише автор, бо ніяких підписів не було.

23/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Меджибіж - багатогранна історія України. Частина 4

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 1234, 5 )
В одному з залів історичного музею побчили чудову виставку.
Техніка. яка не притаманна таній території.
Примітивне народне художнє малювання.
Неканонічність.
Ікона на склі.
Зачудувало обрамлення - використано віконні рами.

22/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Меджибіж - багатогранна історія України. Частина 3

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 1, 2, 3, 4 )

Продовжуємо про Меджибізький замок. 
На території замку, а вірніше, у його приміщеннях розташовано історичний музей.
Класичний набір епох для українських музеїв - від епохи тирпільської культури,через давньоруські та середньовічні лицарські часи, визвольні війни часів Хмельницького та місцеві повстаньські рухи аж до ХХ ст. Здавалося б, що можна побачити нового? 
Посуд Трипілля, наконечники до стріл, кулі до мушкетів та ядра до гармат. 
Наша історія така впізнавана та однакова майже на всій території України. 
Це ще раз доводить інформацію про сталість розвитку та єдинодержавність.
Тому в історичних музеях я завжди шукаю щось цікаве, знайдене в цій місцині.
Меджибіж - на перехресті торгівельних шляхів, військове поселення тому хотілось побачити щось особливе.
Здається, що деякі раритетні речі мені вдалось побачити.
 Такого цікавого дідуха ми побачили у кімнаті-кассі. Органічно поєднані два світи в єдине ціле. Ще і нащадків додано...

21/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Меджибіж - багатогранна історія України. Частина 2.

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 12, 3 )
Продовжуємо про музеї  Меджибіжського замку. 
На території замку їх діє декілька. 
Почнемо з найвизначнішого і одного з найвідоміших - Музею жертв Голодомору. 
Ходячи по цьому приміщенню (музей розташовано в каретному ряду), яке має лише спільні склепіння насправді бачиш глибину людської трагедії. 
Автор концепції – народний художник України Микола Мазур.

20/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Меджибіж - багатогранна історія України. Частина 1.

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 12 )

Отже наступний пункт нашої #Мандрівки_Витоки - містечко Меджибіж Хмельницької області.
Розповідь про відвідини цього міста вимушено розділяю на декілька частин, бо має дуже багато фото.
Перша частина - Меджибіжський замок-фортеця.
Докладніше про історію містечка
Сайт історико-культурного заповідника "Меджибож" - http://mezhibozh.com/
Меджибіжзька фортеця потрапила до фіналу «7 чудес України: замки, палаци, фортеці». 
До речі, з тог ж таки сайту мені до душі припали ось ці старовинні світлини 
   




Листівки з усього світу.