Коли є до чого жагота

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота...
Більше інформації на сторінці "Про мене"

61/100. Техніки золотого шитва.Практики шиття.

Вітаю, дорогі читачі!
Крім технік золотого шитва, що використовувались на території нашої держави з давніх часів у оздобленнів т.зв. "предметів культу", існували паралельно практики світського використання. Отож так само одночасно опановую я їх за матеріалами книг.
Звичайно, першим джерелом інформації служать мені монографії наших науковців -  В.Зайченко, Т.Кари-Васильєвої. Але не можу відкидати і інші джерела:П.Чепуріна "Орнаментное шитье Крыма"(1938)  Р.Чемберлин "Шитье золотом"(2007) , Н.Бабушкіна "Золотое шитье"(2003).  Тому опановую і їх так само.
На окремій рамі розміщую зразки цих технік.
Перша- шиття "по настилу" (за Чемберлін)
Основа - бавовняні нитки ДМС (поки не знайшла доступного гарного шовку, працюю над цим). Декоративні нитки - сухозлітка японського виробництва з магазину на вул.Л.Толстого,3 (за порадою кримськотатарських вишивальниць).
Висновки - "золочена" нитка зручна у вишиванні, але вимагає особливого підходу. :). М'яка у вишивці.
Край обшила тамбурним швом.

60/100. Речі з душею.

Вітаю, дорогі читачі!
---
Я знайшла її випадково в будинку батьків. Вірніше не в будинку, а на обійсті (в дворі). Вона була така... така давня і така жива...Взявши її в руки я відчула тепло її колишнього світла та наче побачила очі, які задумливо задивлялись на те світло. Але чиї то очі -  я не змогла пізнати. Може бабусь покійних, може мами і часи молодості.
Але вона наче хотіла розповісти мені якусь історію. І просила ще повернутись.
 

59/100. Мої пошуки або Нове захоплення.

Вітаю, дорогі рукоділниці!
Минулої п'ятниці було свято Параскеви - нашої покровительки! Бадаю всім невтомності та натхненя. Здійснення мрій та втіленя задумів.
Про те, що мріям властиво збуватись, переконуюсь дуже часто.
Вже близько п'яти років я мріяла навчитись шити техніками золотого шитва.
До цього мене надихнули дві монографії Віри Зайченко "Вишивка козацької старшини XVII-XVIII ст. з колекції Чернігівського історичного музею ім.В.В.Тарнавського" та  "Вишивка козацької старшини XVII-XVIII ст. Техніки"
Поки що я мала невелику нагоду познайомитись особисто з Вірою Володимирівною та маю в бібліотеці ці дві книги. Але цього, звичайно, замало.
Сподіваюсь, що зможу побачити експонати описаної колекції та дослідити їх ближче.
А поки навчаюсь техніками орнаментального шитва он-лайн у школі церковної вишивки "Убрус".
Вивчаємо техніки, які застосовують в церкомному убранстві, одязі та побутових аксесуарах.
Почали з технік вишивання шнурами.
Вийшов невеликий семплер.

58/100. Місця, які додають сили.

Вітаю, дорогі читачі!
Пропоную Вам пройтись залами областного краєзнавчого музею у моїх рідних Черкасах.
Чесно кажучи, для меен ця екскурсія була сповнена відновлених знань та нових відкриттів.

57/100 Черкаси. Мала БАтьківщина - моє місце сили.

Вітаю, любі мої читачі!
Сьогодні я розкажу Вам трішки про рідне моє місто Черкаси.
Воно для мене завжди залишиться надзвичайним містом, моєю Малою Батьківщиною.
Буваю я тут, нажаль, рідко. Так, щоб походити рідними вуличками, більше знайти спогадів.
Все більше - проїжджаю-пролітаю, розглядаючи рідні вулички через вікно автобусів та машин.
А місто росте, живе, змінюється.
У цей мій жовтневий приїзд місто зустріло мене осіннім ясним ранком і провело прохолодним приморозком. Я люблю місто в таку пору - воно яскравіє листям дерев, осінніми дивовижними хмарами над Кременчуцьким морем-водосховищем, а прохолодні ранки, притрушуючи сивиною ще зелену траву нагадують мені про те, що місто моє має багатовікову історію, але попри все залишається молодим, завзятим і гостинним.
Мое гостювання було сповнене турбот та радощів. То ж  я встигла багато чого зробити і навіть приділити увагу своїм давнішнім мріям та планам.
Чи не найголовнішим з них - було відвідування Храму - Свято-Троїцької церкви.
Вона для мене стала символом мого духовного призначення, саме в ній я стала вдруге хресною мамою, але це стало для мене більш значимою подією ніж з першим похресником.
Цей храм завжди манив мене своєю теплотою та душевністю, своїм світлом.
І цього разу теж так стало. До того ж мала можливість розгледіти і мальовниче убранство, і образи.
Я була настільки натхнення та вражена атмосферою, що навіть вийшовши назовні не стрималась від бажання притулитись до стіни, що межувала з алтарем і насолодитись цією миттю спілкування.
 

Листівки з усього світу.