100 дописів Мого творчого року. Допис 19.

Продовжую розповідати про нашу суботню подорож.

З весняно-літніх секція Межигірсткого тепличного комбінату ми знов вийшли і зиму.

І на тлі яскравих літніх фарб квітів та зелені - білий сніг був графічнішим та привабливішим у своїх деталях.

І знову ми з зими приїхали у літо

Далі буде...

***
З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fatini

100 дописів Мого творчого року. Допис 18. В теплицях Межигір'я

Вітаю, дорогі друзі. Потроху розповідаю Вам у фотографіях про суботню нашу поїздку. 
***

Наступною нашою зупинкою було тепличне господарство Межигір’я. 
Теплиця вразили масштабом, технічніим оснащенням (вона якосгось-там покоління, оснащена сучасним обладнанням), реліктовими рослинами. 
Та… скромністю. 
Очікували захмарних варіантів вирощування, багатого асортименту. Натомість (((. 
Та разом з тим - наша екскурсовод із гірким відчуттям розповідала про ті негаразди, які спіткали тепличне господарство в останні роки. 
Потрібна допомога людям і рослинам. Як про це розповісти? Кому? 
Я намагалась дивитись позитивно. 

100 дописів Мого творчого року. Допис 17.

Вітаю, дорогі друзі!

Продовження про поїздку.

Отже, побували ми в літі, в тропіках.

А зовні - було казково-зимно . З пташечками і сніговими кучугурами.

100 дописів Мого творчого року. Допис 16.Корисна поїздка в тепличні господарства.

Вітаю, дорогі читачі!

Друга половина минулого тижня була зайнята казна чим.

Ну, це я так називаю вирішення адміністративних питань.

І в цій біганині вразив парадокс : маючи електронну чергу люди все одно стають в живу чергу і записуються в список.  Незрозумілий дисонанс

***

Та мова піде сьогодні про позитив.

11 лютого відбулась поїздка-конференція “Володарі 2000000 тюльпанів”.

Дуже цікава та змістовна, як для мого розуміння.

Крім того, що я надивилась на красу квітів та начудувалась кількістю екзотичних рослин, я особисто для себе отримала корисну інформацію.

Потроху розповім Вам про те, що побачила.

Зимовий день, сніжна земля та легкий морозець зовсім не завадили нам побувати в літі та тропіках, а також завітати у весну з первоцвітами.

Перша зупинка - с.Рожни, бананова ферма, де господірює  Патій Анатолій Васильович та його чарівна дружина.

Історію та процес роботи цієї ферми ви можете знайти на сайті banan-limon.com.ua

А я покажу Вам трохи екзотики.
Такий малюнок зустрічає гостей. До речі, створений власноруч господинею дому.

І перед самим входом до теплиці - ось така екзотична кімната :) Теж розмальована господинею.

100 дописів Мого творчого року. Допис 15. Про подарунки.

Вітаю, дорогі читачі!

Вирішила замінити дні на дописи. Тому що буває таке, коли часу на допис ну зовсім не вистачає :)

***

Ось так було і вчора. Наче і день звичайний. Але черговий зимовий транспортний коллапс у столиці призвів до того, що замість запланованих 5 годин та 3-х місць залишилось одна місце і три години.

Звичайно, ті три години пройшли дуже плідно. Тому що провела я їх у місці, де завжди досягаєш своєї мети.

Це швейний коворкінг “Шити легко” на Михайлівській.

Якось так ненав’язливо це місце стало прихистком для творчих людей.

Вчора я була тут вже втретє. і вже зустріла старих-нових знайомих, вже ми мило Щебетали кожна за своїм столом, ділились враженнями та хвалились готовими роботами.

Хіба так багато потрібно для щастя? Нова сукня чи нова спідничка. І щастя те на очах росте у геометричній прогресії, коли сукенка або спідничка зроблена власноруч.

І відразу перетворюєшся на Королеву англійську у тому платті або ж на Прекрасну пані у тій спідничці.

Я ж похвалюсь поки невеликою, але дуже значущою для мене роботою.

Дякуючи їй, я завершила черговий етап у своєму навчанні.

Це торбинка для просфори.

Матеріал бавовняний (радянських часів випуску) оксамит вишневого кольору (на той випадок, якщо монітори перкрутять колір :) )

Вишита шовковим шнуром, металізованою ниткою та прикрашена бісером-рубкою та маленькими лелітками.

Замовлено на подарунок для похресниці.

Вишивалалсь легко. А ще легше зшилась. Загин під затяжну стрічку оздоблено золотавою ниткою декоративний машинним стібком.

Тепер у навчанні чекає наступний етап.

***
 З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fatini

100 днів Мого творчого року. День 14. А ваша яка думка?

Сьогодні неділя.
Здавалося б вихідний день має бути присвячений родині та собі.
Ну, це так, начеб-то за правилами.
Але творчі люди не завжди дотримуються правил.
Точніше сказати - завжди не дотримуюьсь :)
Я сьогодні крім того, що відпочивала ще й набиралась корисної інформації для майбутніх дописів у своїй “стоденці”, щоб потім серед тижня не впадати у розпач від пошуків тем.
О! в мене з’явилась думка навіть запитати про це у вас, мої читачі.
Може і Ви підкажете мені, про що Вам цікавіше буде читати. 

*** 
З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fatini 

100 днів Мого творчого року. День 13. Щастя в творчості.

Вітаю, дорогі мої читачі.

Вчора була субота. А для мене один з найуспішніших днів.

По-перше. Сьогодні пишу 13-й допис моєї “стоденки”.  

А 13 було для мене завжди щасливим числом.

По-друге, зустріч з колегами-однодумцями, спільна творчість, гарний настрій.

Що ще може бути кращим?

Хочете подробиць? ...

Готуючись до святкових замовленб до Дня закоханих вирішила трохи освіжити свої навички.

Звичайнож, під керівництвом моєї дорогої наставниці Олени Бутко!

Заняття проходили на базі Школи флористики “Asant Studio”.

День занять пролетів дуже щвидко.

Тому що було багато роботи, цікаві “Лайфхаки”-фішки від Майстра-Викладача.

А ще - тепле спілкування та взаємодопомога.

Невеликий добірка фото наших робіт.

100 днів Мого творчого року. День 12. Ми і наші рідні.

Ось уже декілька днів я перебуваю в декому ступорі відносно того, що ж маю писати в рамках мого ні, нашого марафону. Тому що маю декількох коліжанок, які так само почали писати дописи.

Шукаючи ідеї я просто розгубилась серед їх кількості.

Ось лише сьогодні я сіла і поміркувала: що я хочу сказати світові? Про що б хотіла розповісти?

Думок, як завжди багато.

Ідеї якісь були начеб-то і прийнятні ,але занадто приземлені. А хотілось чогось такого високого і поетичного, щоб брало за душу і прилягало до серця.

Поштовхом, як не дивно стала телефонна розмова.

Як часто ми знаємо причини того як живуть, що роблять і як чинять наші близькі люди: діти, батьки, друзі.

В чужій душі — мов серед ночі.

Хоча душа і не чужа.

Ми бачимо лиш тільки очі,

що серце крають без ножа

Не влізеш до душі чужої

хоч хай і найрідніша є

і слово рани не загоїть,

що рідним часто завдаєм.

Як часто ми задумуємось, що той чи інший хворобливий стан пояснює те, як веде себе людина. Серед психологів та лікарів вже починає ходити термін - психосоматика.( Не буду докладно про нього писати. Для того є Вікіпедія.)

І хоча то дуже спірна думка, але все ж таки багато хвороб більш-менш можна пояснити настроями людини.

Ох, занадто розумно виходить мій допис….Навіть не знаю, як і викрутити.

100 днів Мого творчого року. День 11.

***

Вітаю, дорогі читачі!

Шити дійсно легко, якщо гарні інструменти, коли тепла та творча атмосфера.

Мрії збуваються, якщо їх збувають

Дякую, Марія Айлен, за цю цитату.

Сьогодні зробила ще один крок до своєї мрії.

***
З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fatini