"Как просто, милая, как сложно...."

Сьогодні, вписуючи в тексти блогу посилання на завдання та ассоціації вперше за весь час жалкувала про час. (пробачте за тавтологію)
Вперше я розуміла, наскільки важливе своєчасне розміщення виконаних робіт.
І вперше я не поступилась місцем за комп’ютером. Зовсім!!!!
Мені терба виконувати роботу, а не гратися та "шаритись". Я була наполеглива. Адже 3 конкурси "запорола" тільки через те, що "пожаліла" ближнього, і не настояла на важливості своєї роботи.
Ні, тепер все буде інакше.
Спочатку робота - а вже потім все інше.
Добре, що хоч вночі можна вільно працювати за компом. :-)))
Але туту інша сторона- чоловікові це не зовсім подобається ось це моє нічне бдіння.
Терпіння, мій друже, терпіння.