Коли є до чого жагота

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота...
Більше інформації на сторінці "Про мене"

Український Схід. День перший.

Вітаю, дорогі читачі!
Отже пройшло декілька днів і я готова нписати Вам розповідь про нашу культурно-волонтерську поїздку.
Спочатку я хотіла написати у заголовку про розвіянювання міфів. Але потім....
Донецька і Луганська області завжди були українськими областями. Областями землеробства та інтустрії. 
Видобуток корисних копалин, які зберігала і ділилась ця щедра земля, - був однієюз основних складових для забеспечення людей роботю та достатком.
Мене дуже вразила розповідь нашого провідника Ігоря про те, чому ситуація в областях, зокрема в Луганській дійшла до такого катастрофічного стану. 
А ще мене вразили слова: "ми для них винні у тому, що створювали робочі місця, несли відповідальність за добробут людей та хотіли кращого життя для наступних поколінь."
За ті три дні, що ми про вели в Сєвєродонецьку я зустріла багатьох різних людей. 
І нехай це буде моя суб1єктинва думка - таких же самих за настроєм людей можна зустріти будь-де в Україні.
Комусь важливо нести відповідальність а себе і свої дії, будувати процвітаючу країну, а хтось все своє життя звик чекати вказівок, розпоряджень і схвалень тільки від вищого керівництва.
Так я, напевно, не відкрию тут terra incognita - такі люди є і на Поліссі, і на Поділлі, і на Півдні, і в Центральних областях, і на заході України і на Слобожанщині.
Для мене вже багато років слугує правилом такий вираз:
"Якщо ти хочеш добра своїй країні - почни робити добро своїм сусідам. Якщо ти хочеш змінити людей - почни зміни з себе"

Дуже радісно і щемно було бачити на цій зустрічі жінок різного віку, які горять бажанням виховувати відданих громадян нашоїх держави.

Багато чого  можна було б розповісти, але на те не вистачило б і декількох дописів.
...
Тому одним рядком можу сказати:
"Все буде Україна!" .
А тепер -  фотозвіт пр нашу поїздку з коментарями.

Без назви. Чекайте оновлень.

Дорогі мої читачі.
Зараз у мене і моєї родини багато подій відбувається, як кажуть по-сучасному, в стані "офф-лайн".
Найголовніше при такому співвідношенні  - давати собі відпочивати.
Про блог я не забуваю.  - час від часу дописую у ньому щось, або завантажую фотки подій. Та поки не зможе написати історії до тих фото - зберігаю дописи в стані чернеток.
Ви скажете - то навіщо про це писати? - Ось навіщо.
Найближчим часом ми їдемо жіночим десантом до Сєвєродонеціка. Це на даний час місто, де адміністративно розміщені всі державні установи Луганської області.
Їдемо з досвідом проведення заходів та зустрічей у різних форматах.
Будемо ми в тому відрядженні від сьогодні до неділі.
Я, звичайно, буду фотографувати, а потім Вам докладненько розповім про нашу подорож-відрядження.
А ще, при наявності вільного доступу до мережі - буду поступово публікувати оті відкладені дописи.
Тому очікуйте на нові дописи. Обіцяю - ви не будете сумувати...

***
З повагою до Вашого часу,
Валечка-Fati

Новини про СП від організаторів.


Сьогодні побачила допис у блозі Юлі Остановскої про те, що термін початку СП Black&White переноситься на перше березня.


Чи це мене засмутило? Так, трохи я. Але недовго :)
Бо у мене з'явився ще добрий козир - час!
Тому Ви ще можете додати себе в учасники у блозі Юліанни або Юлії
Отже, побігла готуватись )))
***
З повагою до Вашого часу
Валечка-Fati

Зимовий ранок

#pixlr
Спробувала - вийшло. Тепер я більш мобільна - можу додавати дописи прямо з телефону разом з фото. 

Ось така у нас була погодка.
Використно фото 
Валентини і Петра Бондаренко
;) :)

#АдвентдляМам - Завдання

Насправді, найменше що ми можемо зробити для наших дітей  - просто любити, просто обіймати, просто бачити кожного дня, могти говорити про те, як ми їх любимо, як ми хочемо аби вони росли щасливими...
Завдання які потрібно виконувати нескладні.

Частина з них вже виконана, а частина може бути запланована до виконання після свят.
Таке завдання завдань буде новим для мене особисто, але завжди буде можливо для виконання для вас, дорогі мої читачі.
Отже, з запропонованого списку у нас цьогоріч вийшло небагато.

* Вдалось сходити у кіно. Приїхала у гості дорога племінничка. Вона мені дуже нагадує мою Світланку. Ми трохи посиділи вдома і вирішили піти всі разом на мультики;). Виявилось, що зможемо побачити лише "Іван Царевич та сірий вовк", здається, четверту чи п'яту версію. Добре, що було озвучено українською. Але мультик такого собі, середнього рівня. (Може я стала старшою:) ?

Листівки з усього світу.