Коли є до чого жагота

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота...
Більше інформації на сторінці "Про мене"

Показ дописів із міткою подорожі. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою подорожі. Показати всі дописи

9/100. Мандрівка вихідного дня. Витоки. Частина 2. Дороги

Вітаю всіх!
Наступна частина тематичних фото з нашої мандрівки.
Дороги. Вони були різні :захоплюючі, буденні

Травнева прогулянка по Музею в Пирогово. (публікую відкладений допис). Частина 1

У т ой же період, що був і Етносвіт ми з чоловіком побували в черговий раз в Музей народної архітектурита побуту аід відкритим небом.
Простіше сказати - ми поїхали до музею в Пирогово.
Краса неймовірна. Тебе оточує природа, буяння її надихає і возвеличує.
(оскільки фоток вистачит ьна декілька дописів - публікую їх частинами.)
Небеса мене завжди зачаровують...

Відкладені дописи. Вінниця. Грудень 2015 р. Виставка вишитих сорочок Східного Поділля.

Знову спогади...
Потроху буду наздоганяти час та розповідати про події, які відбувались і додавали позитивних емоцій.
Однією з таких стало відвідування Вінниці.
Двічі. Взимку. :)
Мене запитували тоді - "Чи бачили Ви Вінницький водограй?" Та мені і крім водограю було на що дивитись і з ким, крім гідів спілкуватись.
Це була не перша зустріч у Вінниці. (Перша була влітку, в серпні.)
А цього разу ми приїхали на дуже визначну подію - виставку подільских сорочок, яку організували мої добрі друзі та колеги по вишивці і фотографуванню - Андрій та Інні Єрмакови.
...
Магія почалась ще в дорозі 
раптом мені здалось, що я пертнула не просто кородони областей,  а межі століть...

Наша подорож до Львова. Частина 8. Одяг та аксесуари з колекції Етнографічгного музею.

Вітаю всіх! От таке буваэ, що передноворічні фото виставляю аж перед Великоднем :)
Але не могла не згадати про те, що було найбльш надихаючим і вражаючим там, у Львовы передноворіному, у музеї Етнографічному...
Може хто вже і здогадався...
Отже, набільш вражаючим та яскравим для мене були ті предмети одягу та речі особистого вжитку, які ми побачили в музеї.
Жіночі модні вечірні наряди початку століття
 

У когось французька весна. А ми собі влаштували весну в Чернігові.

От знову фотопрогулянка.
По справах потрібно було їзз'їздити до славного міста з давньою історією - Чернігова.
"Чому б не сумістити приємне з корисним?" - подумала я...
Запросила коліжанку-подругу і ми поїхали.
Справи вирішили дуже швидко. В результаті я маю в домашній бібліотеці унікальні видання з історичними матеріалами.
А потім... - ну, як же не погуляти? Та ще й на Чернігівських валах, яких лиш трохи торкнулась весна своїм теплим подихом.
Цього разу я вже білше знімала в автоматичному режимі. Але не без використання збульшення-пнаближення та з'омки рухомих об'єктів :)
Не буду Вас втомлювати, дорогі читачі. Тому відібрала найкращі з 50 фото :)

Прогулянка з фотоапаратом. Частина 5. Колажі.

Вітаю.
Отже початок - тут (1, 2, 3, 4 та 5)
Продовження.
Тут уже я трохи додала творчої роботи - сформувала колажі з груп фотознімків.
Порядок фото не відповідає порядку екскурсії :)

Прогулянка з фотоапаратом. Частина 4. Ігри з функціями.

Вітаю!
Це продовження попереніх дописів. (1,2, 3 та 4)
От чим я вже натішилась - так це фотографуванням з використанням різних функцій фотоапарату.
Особливо сподобалась різноманітність функцій у режимі "Творчий малюнок".
Тут вже моя душа розгуляляась, як тільки змогла.
Вражаючою стала функція "формат мініатюри"

Прогулянка з фотоапаратом. Частина 3.Панорами

Всім привіт!
Початок тут ((1,2, 3)
Продовдення.
Саме цікаве і найулюбленіше заняття - знімати панорами. виділила їх в окремий допис, хоча цілком спокійно їх можна було б розмітити з "Хмарами и Храмами"

Прогулянка з фотоапаратом. Частина 2. Храми, сонце, хмари

Вітаю всіх!
До Вашої уваги - продовження історії.(1, 2)
У цій частині  - фото архітектури українських храмів та неба.

Прогулянка з фотоапаратом. Частина 1. Квіти і листя весни

Пішохідна прогулянка була чудовою.
Навіть захотілось повторити в інший час.
Найбільше, що помічаєш, гуляючи такою порою в лісі - неймовірна кількість первоцвітів - рясту, медуніці, жовтих зірочок маленьких (гусячої цибульки).
І там, де сзили Київських гір піднімались вище - ці лісові красунчики ставали незвичайним квітковим килимом.
Я давно вже не спостерігала такого квіткового розмаїття.
Запрошую і Вас полюбуватись.
Додаю, що це лише відібрана частина від 236 фото.

Прогулянка з фотоапаратом. Коротко.

Що може бути інтенсивнішим пішохідної прогулянки по пересіченій лісопарковій місцевості на окраїнах Києва?
Що може бути цікавішим ніж прогулянка з фотоапаратом?

Цікавіше - прогулянка по пересіченій лісовій місцевості, ранньою весною з фотоапаратом.
Природа лише пробуджується. Місця - унікальні!
 Лісові пУстині (відлюдні монастирські поселення)
Китаєва пустинь, - унікальна пам'ятка архітектури, яка має безліч історій про своє створення, існування та чудеса.
Преображенська пустинь
Голосіївська пустинь
 5 годин пішки, 12 км, і більше 200 фото у різних режимах.
Не звилюйтесь, дорогі читачі, всі 236 фото нереально показати в одному дописі. Потрібно було б зробити декілька дописів, розміщуючи у кожному не менше ніж по 50 фото.
Але я придумала по-іншому - я зробила тематичні підбірки, які буду поступово розміщувати тут. Це теж буде декілька дописів, але вони будуть більш цікавими.
А зараз - найкращі!


Наша подорож до Львова. Частина 7. Продовження музейної екскурсії.

Цю частину експозиції ми фотографували майже бігом - музей закінчувава роботу і при просто "пробігли" не дуже розглядаючи деталі. 
Але за моїм проханням чоловік все-таки фотографував найбільш унікальні і цікаві експонати

Наша подорож до Львова. Частина 6. Колекція годинників.

Всіх вітаю!
Продовжую розміщувати фотоісторію...
Сьогодні продовжуємо екскурсію по Львівському етнографічному музею.
От вирішли зробити дописи коротшими, щоб Ви не втомлоювались дорогі читачі.


Тоді в музеї було організовано окрему експозицію - Колекцію годинників
Майже музей в музеї. 
Коментувати важко. 
Дивлись із затримкою подиху, вражались і надихались. 
Годиннки - від кишенькових до настінних, від вмонтованих у чоловічу тростинку до вмонтованих у полотна і рухомі картини! 
Тут треба лише дивитись... 

Наша подорож до Львова. Частина 5. Коллекція посуду.(зі змінами, хто бачив попередній допис)

О! Ви вже, напевно втомились чекати продовження.
Забарилась я трохи.
Вірите, мої дорогі читачі - життя поза межами соц.мереж та блогів набагато цікавіще. 
І леше бажання показати йог оз усіх боків та граней повертає мене до Вас знову і знову. 
Адже світ такий різний у наших очах! І там, де одному бачиться мистецтво, іншому - дурнувата мазанина, на яку здатна лише мале дитинча.
Але то вже вислови з останніх зустрічей, а ми продовжуємо обходити з Вами зали Львівського етнографічного музею.
Я ще й досі, у згадках, під великим враженням від побаченого, і мрію про поїздку до Львова і більш досконалий огляд експозиції.

А тепер - багато фото

Український Схід. День перший.

Вітаю, дорогі читачі!
Отже пройшло декілька днів і я готова нписати Вам розповідь про нашу культурно-волонтерську поїздку.
Спочатку я хотіла написати у заголовку про розвіянювання міфів. Але потім....
Донецька і Луганська області завжди були українськими областями. Областями землеробства та інтустрії. 
Видобуток корисних копалин, які зберігала і ділилась ця щедра земля, - був однієюз основних складових для забеспечення людей роботю та достатком.
Мене дуже вразила розповідь нашого провідника Ігоря про те, чому ситуація в областях, зокрема в Луганській дійшла до такого катастрофічного стану. 
А ще мене вразили слова: "ми для них винні у тому, що створювали робочі місця, несли відповідальність за добробут людей та хотіли кращого життя для наступних поколінь."
За ті три дні, що ми про вели в Сєвєродонецьку я зустріла багатьох різних людей. 
І нехай це буде моя суб1єктинва думка - таких же самих за настроєм людей можна зустріти будь-де в Україні.
Комусь важливо нести відповідальність а себе і свої дії, будувати процвітаючу країну, а хтось все своє життя звик чекати вказівок, розпоряджень і схвалень тільки від вищого керівництва.
Так я, напевно, не відкрию тут terra incognita - такі люди є і на Поліссі, і на Поділлі, і на Півдні, і в Центральних областях, і на заході України і на Слобожанщині.
Для мене вже багато років слугує правилом такий вираз:
"Якщо ти хочеш добра своїй країні - почни робити добро своїм сусідам. Якщо ти хочеш змінити людей - почни зміни з себе"

Дуже радісно і щемно було бачити на цій зустрічі жінок різного віку, які горять бажанням виховувати відданих громадян нашоїх держави.

Багато чого  можна було б розповісти, але на те не вистачило б і декількох дописів.
...
Тому одним рядком можу сказати:
"Все буде Україна!" .
А тепер -  фотозвіт пр нашу поїздку з коментарями.

Наші подорожі. Львів.Частина 3.

Ми продовжуємо нашу подорож і ця частина присвячується екскурсією по Музею Етнографії та народних промислів.
але спочатку невелика перемова.
В першій половині дня ми були на виставці "Українське мистецтво XII-XVII ст." Це були, в основінй масі - іконописні роботи.
Але вони так заворожували, що ми забули про наявність фотоапарата.
До речі, ескпозиція "Українське мистецтво" проходить у Національному музеї імені Шептицького. Хто буде у Львові - можете завітати.
А ще у тому ж музеї проходить виставка "Текстильні фантазії", на яку нам не вдалось потрапити )))

Ну, нарешті про МЕіНП, або про Етнографічний музей.
Поскільки потрапили ми до музею уже в другій половині дня, то наша екскурсія була скоріше схожа на оглядову, у стилі "галопом по Європах". Добре, що ходили з екскурсоводом, то пройли всіма залами. Якби ходили одні - закінчили би день на першому ще поверсі ))
Отже, експозиція, якою ми "гуляли-ганяли" називалась "Декоративно-ужиткове мистецтво Європи" 
Розпочинали ми на першому поверсі, біля казкової карети. До речі, потім, я зрозуміла її значення ) - вона була дійсно зачарованою, бо потрібно було поспішати з оглядом до закриття "години ікс" :)

Наші подорожі. Львів.Частина 2.

Вітаю! Пам'ятаєте, ми у Львові? 
Мандруємо далі.

 Де ще є така кількість крамничок-магазинчиків для любителів солодощів? Звичайно, у Львові.
Як пройти повз чарівної і славетної Львівської майстерні шоколаду? Заглянемо всередину?

Наші подорожі. Львів.Частина 1.

От було б цікао, як би у заголовок можна було б дописати "у часі та просторі" :)
Але поки щ залишається лише простір.
Ми подорожували до Львова.
Його цілком можна назвати західною культурною столицею України.
Такої кількост і памяток різнгого виду (від архітектурних до літературних) напевно не знайдетья ні в одному місті. По крайній мірі, я поки що не можу порівняти різні мітса через брак досвіду.
Але Львів дійсно зачаровує. І в будь-яку пору року в місті є на що подивитись
Найперше, що привертає зір - архітектура. Кожен будинок (кам'яниця) у старому центі притягує власною історією.
Звісно, почалось усе з Двірцевої площі і залізничного вокзалу.

Листівки з усього світу.