Коли є до чого жагота

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота...
Більше інформації на сторінці "Про мене"

Показ дописів із міткою про життя. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою про життя. Показати всі дописи

Філософія життя

#філософіяжиття
Інколи люди нагадують птахів.
Деякі він піднімається високо, щоб побачити щось дрібне внизу.
Деякі порпаються в калюжі, щоб показати наближення тепла.
Голоси інших дають зрозуміти, що зміни вже близько.
Але кожен птах важливий.
Як і кожна людина важлива.
У кожної є своя місія.
І ми витрачаємо час на те, щою знайти себе і свою місію.
Часом здається навіть, що даремно витрачаємо, тому що не бачимо результатів.
Але зміни невідворотні, якщо починаєш працювати з собою, з мріями.
І тоді загадковим чином зустрічаєш таких же "шукачів".
Але вони не видаються тобі чужими.
Відчуваєш, що їх душі рідні з тобою, тому що ви читаєте одні і ті самі книги, дивитесь одне і те ж кіно.
А може статись така дивовижа, що ваше коріння, ваші роди виходять з одної землі, однієї території.
І ці незнайомі люди в одну хвилину стають для нас ідеальною родиною.
Яка завжди підтримає, зрозуміє і підкаже наступний крок.
Дякую Вам, мої нові подруги.
Ви даєте мені нові крила.
Обіймаю Вас ними тепло і з любов'ю.
Ваша Голубка.

Сама собі дизайнер, сама собі стиліст.

 Пам'ятаєте мій недавній допис про те, що у "нормальних" магазинах рідко можна підібрати одяг для нас, #пишнихпані #модельplussize?
Так от, сьогодні у мене стався "розрив шаблону!!! 😮😮😮
Виявляється, у магазинах типу #пишнапані, #файнапані одягу для дівчат мого розміру теж немає!!! 😮😮😮
Ми для таких магазинів — практично Дюмовочки. 😂😂😂
Так що у ближчому майбутньому чекайте все-таки від мене дописів про гардероб.

Картинка створена мною як настроєва (mood board) за допомогою дизайнерського додатку "Polyvore".
***
А ви б носили такий комплект?
***

 #мійновийстиль #організовуюгардероб #олягдляпростихдівчат #модельxl

Минуло свято Стрітення.

Зима з весною зустрічались. ❄⛄🌞🌝
У нас було зимно : трішки сніжило, тому і далі зилишиться зима.
Для мене Стрітення є певною віхою в житті.
Про те, що природа починає своє відродження. І ніякі морози та сніги не зупинять цього поступу.
А ще про те, що саме на Стрітення я зробила першу спробу створити родину.
Звісно, як ви здогадались, спроба виявилась невдалою.
Зараз шукати причини вже немає сенсу, та і попіл того почуття розвіяло.
А може і правда прикмети працюють?
Тому що в того року збіглось і свято і високосний рік.
А ви вірете в прикмети, коли плануєте своє життя?
***

 #прожиття #роздумипрожиття #філософіяжиття

100 днів Мого творчого року. День 11.

***
Вітаю, дорогі читачі!
Шити дійсно легко, якщо гарні інструменти, коли тепла та творча атмосфера.
Мрії збуваються, якщо їх збувають
Дякую, Марія Айлен, за цю цитату.
Сьогодні зробила ще один крок до своєї мрії.

***
З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fatini

100 днів Мого творчого року. День 9. Про навчання


До речі, вже давно спостерігаю що неоднозначно відношусь до числа 9.
Якось ніжно і щемливо.
І якщо мені десь трапляється ця цифра у документах, талончиках або і в календарних датах - впевнена, що неодмінно буду задоволена, щаслива, позитивна.
Якось так вже повелось. :)
Сьогодні я думаю і пишу про навчання.
Ні, не про школу, спогади про яку то чорні то яскраві, і не про студентські часи, які за будь-яких обставин пам’ятаються все життя через ту буйну енергію.
Навчання у свідомому віці і зріло обране.
Я продовжую вчитись. Тому що без нових знань не буде розвитку.
Я продовжую вчитись в різних напрямках, тому що у нас час можна вдало поєднувати набуті навички для реалізації своїх планів.
Я продовжую навчання не для “папірця на стіні”. Хоча був період, коли я завішала тими папірцями стіну біля комп’ютера вдома. Але що вони означали тоді для мене? Зараз і сказати важко. Зараз всі вони тихо лежать у папці на полиці і заздрять тому, що я радію знанням та не дипломам.
Якщо коротко, то за 10 років мого переїзду з рідного міста до столичного регіону в мене зараз не набереться і п’яти  документів про отримані знання, якими я дійсно пишаюсь і можу про них розповідати. Зараз, поки я наводжу лад у своїх книгах-матеріалах, я не можу Вам їх продемонструвати. Але скоро Ви дізнаєтесь про кожен з них.
І от цього року я зробила рішучий крок у продовженні навчання.
Поки цей крок невеличкий.
Але він, я впевнена, виросте у здійснення мрії.
Ну, і я не перестаю цікавитись культурою та мистецтвом. Продовжую досліджувати, знайомитись, пробувати.
У Книзі Барбари Шер “Відмовляюсь обирати” я знайшла дуже цікаве пояснення тому стану, в якому перебуваю останні роки.
Цей стан називається “сталкер”. В моєму розумінні - дослідник. От і продовжую я досліджувати те, що мене цікавить і приносить задоволення.

Сталкер - це четверте моє життя. :)
Написала допис якось сумбурно, почавши з одного і закінчила іншим. Але, насправді, так і живе сталкер. :)
А як ви відноситесь до навчання у свідомому віці?
*** 
*** 
З повагою до Вашого часу
 -- Валечка-Fatini 

100 днів Мого творчого року. День 7. Майже рукодільне.

Вітаю!
Сьогодні писати часу мало.
Займалась наведенням ладу в рукодільних матеріалах.
До речі, опановую систему наведення ладу в майстерні за системою Кон Марі.
Кон Марі - це переставлені імена японської фан-домогосподарки Марі Кондо.
Як пише сама Марі в свої книзі “Магічне прибирання.Японське мистецтво наведення порядку в домі” - вона з дитинства була фанаткою різних систем. До речі, дуже цікава книга. Фарто почитати. Вона є у мене в мобільному форматі .fB2 - так що можу поділитись, кому буде цікаво.
Звісно, японці - фанати мінімалізму в усьому, що стосується облаштування житла. розумного мінімалізму.
Я для себе вирішила випробувати повністю систему при наведенні ладу в рукодільних матеріалах.
Звісно, я знала, що в мене є “невеличкі” запаси всього потрошку. Але тепер я точно вже знаю, що в найближчий рік не намагатимусь купити щось нове, поки не використаю те, що накопичилось.
Пізніше, як уже все буде на своїх місцях і в своїх ящичках - покажу Вам свою кімнату-майстерню.
А сьогодні - фото майстерень, які мене надихають.


В мене є навіть особлива дошка в Pinterest. Я там збираю зображення для натхнення.

А у вас є своя майстерня? Як вона виглядає?
А ще - чи використовуєте ви якийсь принцип в організацаї домашнього простору, наведенні ладу?
*** 
З повагою до Вашого часу  -- 
 Валечка-Fatini 

100 днів Мого творчого року. День 6. Чим я можу гордитись в роботі.

Сьогодні я не буду багато писати.
Я покажу одне фото.

Мушу сказати, що воно не нове. Йому вже … 7 років.
Це Алла. Моя улюблена замовниця.
Саме з неї продовжився шлях флориста в Броварах.
Я дуже пишаюсь цим букетом.
Він незвичайний: мінікалли, фрезії, троянди.
Коли ми обговорювали, який він має бути, я дізналась все про форму плаття. Врахувала зріст та неперевершену зовнішність.
(Варто сказати, що всі наречені надзвичайно гарні! В усі часи!)
І тепер це фото займає почесне місце у галереї “Наші наречені”.
До речі, хотіла вас запитати: які у вас найяскравіші і позитивні спогади про те, чим ви займаєтесь, про свою улюблену роботу?
Напишіть...

***
З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fatini

100 днів Мого творчого року. День 5. Про тюльпани.

Вітаю Вас, дорогі читачі.
Потроху Буду Вам розповідати про те, що я найбільше люблю - про квіти...
Хоча яка жінка не любить квіти?
Ми любимо отримувати їх у подарунок на свята. А ще приємніше, коли нам їх дарують навіть без особливого приводу. Просто так. З чистої любові.
Скоро весна. І у чоловіків буде більше причин купувати квіти, щоб дарувати їх своїм коханим.
Звісно, що найпопулярнішою квіткою весняного сезону є тюльпан.
Ми їх любим, тому що тюльпани завжди нам говорять “Весна вже прийшла!” :) Хоча в нашому кліматі активне цвітіння тюльпанів на клумбах припадає на середину календарної весни.
Я дуже люблю, коли мені замовляють композиції з тюльпанами.Працювати з ними завжди легко. Вони надзвичайно позитивні.

Чи знаєте ви, що на 11-річчя річниці весілля, потрібно дарувати саме тюльпани?
А сьогодні я розповім Вам декілька цікавих фактів про цю унікальну квітку.

100 днів Мого творчого року. День 3. Спадок мого роду.

Вітаю, дорогі читачі"


Про моє вишивання.

Я вже не пам’ятаю, скільки раз і кому розповідала мою історію повернення до джерел.
Здається, що всі мої друзі її знають.
Тому довго сьогодні не буду розповідати.
Краще покажу декілька фото.
Це спадок нашої родини. Вишивання від бабусі.
  

60/100. Речі з душею.

Вітаю, дорогі читачі!
---
Я знайшла її випадково в будинку батьків. Вірніше не в будинку, а на обійсті (в дворі). Вона була така... така давня і така жива...Взявши її в руки я відчула тепло її колишнього світла та наче побачила очі, які задумливо задивлялись на те світло. Але чиї то очі -  я не змогла пізнати. Може бабусь покійних, може мами і часи молодості.
Але вона наче хотіла розповісти мені якусь історію. І просила ще повернутись.
 

1/100. Вступ. Початок. Старт.

Прийняла виклик своєї доброї подруги  Олечки - писати протягом 100 днів щодня.
Сьогодні перший допис.
І буду писати на тему, що хвилювала мене сьогодні - мій фізичний стан. Як його підтримувати у доброму настрої і позитивному ключі.


Вже дуже багато років ношу з собою діагноз вегето-судинної дистонії по змішаному типу. Це означає - що мій тиск може бути в критичні хвилини нестабільним як по показникам артеріального, так і венозного тиску.
До того ж наклались на все це "буремні роки молодості" коли гулянки продовжувались цілими ночами, і стан безсоння міг продовжуватись по дві-три доби.
Звісно, що це ще більше погіршило стан судин.
Але я не жаліюсь вам тут і не прошу співчуття.
Я розкажу, як я намагаюсь справлятись і жити з цим станом.
Конкретно про мене - у передмігреневому стані - просто головні болі. Запримітила - якщо вчасно випити пігулку анаприліну - біль може вщухнути, а отже напад минеться. Якщо ж пігулка випита невчасно - то тут уже у всій красі - розколюючий біль у супроводі світлобоязні та звукобоязні і решти зовсім неприємних симптомів. Тоді я навіть по дому можу ходити в окулярах від сонця.
Раніше і дівчата вже розуміли мій стан, намагались допомогти - "Мамі погано, тому що мама в сонцезахисних окулярах".
Сьогодні вирішила все-таки спробувати один з методів нетрадиційної медицини - накрити очі чороною вовняною хусткою і полежати деякий час.
Чистоти експерименту не було, тому що перед цим було приято ще і комбіспазм. Але все ж таки напад минув.
Спишемо це на дію методу народної медицини :)

***
 З повагою до Вашого часу -
 Валечка-Fati

Зі святом мами!

Дорогі мої читачі  чі читачки ;)
Сподіваюсь, що сьогоднішній день Ви провели якщо не фізично поруч, то точно поруч у думках зі зсвоїми мамами, де б вони не були.
Сьогодні - найсвітліше свято на Землі - Свято Мами!

День народження. Продовження.

Отже, день народження продовжився.
Я втомилась влаштовувати свято для шлунка.
Вирішила створити свято емоцій своїм друзям і собі.

ось що я писала на сторінці події:

День народження.

Вітаю, дорогі мої друзі та читачі.
Я сьогодні з фото-розповіддю.
Минулої суботи у мене були іменини.
І я прийняла незвичайне рішення.
Цьому передувало декілька фактів і, якщо хочете, роздумів...
Багато разів я готувалась до своїх іменин заздалегідь: продумуючи ретельно кількість гостей, перелік страв та післязастільну музично-танцювальну програму.
Чимало разів я зустрічала іменини у спонтанному стані: гості - хто зможе прийти, хто пам'ятає, кому важливо; застілля - універсальний варіант з напівфабрикатів та міцних напоїв; післязастільна вечірка з продовженням споживання їжі та ще міцніших напоїв і критичне нездоров'я наступного дня з усіма можливими наслідками.
Було в моєму житті і таке, що я світкувала іменини зі сльозами, інколи навітьі в самоті, хоча і знаходилась серед людей.
Майже завжди я отримувала в подарунок квіти, часто - гроші, які витрачались на теж-таки застілля.
А цього разу...
Я вирішила змінити все - і саме святкування, і отримані емоції...
Я вирішила подарувати позитивні емоції не лише смобі ,але і своїм друзям.
Я, слідкуючи за модними тенедеціями у використанні соцмереж, навіть створила сторінку у ФБ та ВК.
Що я придумала? Запросити друзів у Ботанічний сад ім. Гришка (у Києві на Печерську).
і там відсвяткувати свой іменини разом з квітами та деревами, що почали масово квітнути, відчувши теплу весняну погоду.

День народження в Ботанічному саду. Як вам ідея?

Минулої неділі у мене народилась ідея, яку я спочатку сприйняла, як божевільну.
Чому ми святкуємо свята обмежуючись лише святом для власного шлунку (що не завжди буває корисно)?
Чому на свято іменин ми запрошуємо у кафе, ресторани,бари, додому, витрачаюсти неймовірну кількість часу на підготовку? І максимум, на що спроможні - пишне застілля та якісь танці-шманці в кращому разі? Тенденція закінчувати свята фейерверками - взагалі мені здається інколи дивною...
Зважаючи на життєві обставини власного життя я вирішила подарувати свято своїм друзям та близьким знайомим.


До того ж використала нестандартнрий підхід - виокристала для запрошення соціальні мережі. Створила сторінку події у Фейсбук та ВК
Подробиці?
Читайте далі,,,

У когось французька весна. А ми собі влаштували весну в Чернігові.

От знову фотопрогулянка.
По справах потрібно було їзз'їздити до славного міста з давньою історією - Чернігова.
"Чому б не сумістити приємне з корисним?" - подумала я...
Запросила коліжанку-подругу і ми поїхали.
Справи вирішили дуже швидко. В результаті я маю в домашній бібліотеці унікальні видання з історичними матеріалами.
А потім... - ну, як же не погуляти? Та ще й на Чернігівських валах, яких лиш трохи торкнулась весна своїм теплим подихом.
Цього разу я вже білше знімала в автоматичному режимі. Але не без використання збульшення-пнаближення та з'омки рухомих об'єктів :)
Не буду Вас втомлювати, дорогі читачі. Тому відібрала найкращі з 50 фото :)

Прогулянка з фотоапаратом. Частина 5. Колажі.

Вітаю.
Отже початок - тут (1, 2, 3, 4 та 5)
Продовження.
Тут уже я трохи додала творчої роботи - сформувала колажі з груп фотознімків.
Порядок фото не відповідає порядку екскурсії :)

Прогулянка з фотоапаратом. Частина 4. Ігри з функціями.

Вітаю!
Це продовження попереніх дописів. (1,2, 3 та 4)
От чим я вже натішилась - так це фотографуванням з використанням різних функцій фотоапарату.
Особливо сподобалась різноманітність функцій у режимі "Творчий малюнок".
Тут вже моя душа розгуляляась, як тільки змогла.
Вражаючою стала функція "формат мініатюри"

Прогулянка з фотоапаратом. Частина 3.Панорами

Всім привіт!
Початок тут ((1,2, 3)
Продовдення.
Саме цікаве і найулюбленіше заняття - знімати панорами. виділила їх в окремий допис, хоча цілком спокійно їх можна було б розмітити з "Хмарами и Храмами"

Листівки з усього світу.