100 днів Мого творчого року. День 11.

***

Вітаю, дорогі читачі!

Шити дійсно легко, якщо гарні інструменти, коли тепла та творча атмосфера.

Мрії збуваються, якщо їх збувають

Дякую, Марія Айлен, за цю цитату.

Сьогодні зробила ще один крок до своєї мрії.

***
З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fatini

100 днів Мого творчого року. День 9. Про навчання

До речі, вже давно спостерігаю що неоднозначно відношусь до числа 9.

Якось ніжно і щемливо.

І якщо мені десь трапляється ця цифра у документах, талончиках або і в календарних датах - впевнена, що неодмінно буду задоволена, щаслива, позитивна.

Якось так вже повелось. :)

Сьогодні я думаю і пишу про навчання.

Ні, не про школу, спогади про яку то чорні то яскраві, і не про студентські часи, які за будь-яких обставин пам’ятаються все життя через ту буйну енергію.

Навчання у свідомому віці і зріло обране.

Я продовжую вчитись. Тому що без нових знань не буде розвитку.

Я продовжую вчитись в різних напрямках, тому що у нас час можна вдало поєднувати набуті навички для реалізації своїх планів.

Я продовжую навчання не для “папірця на стіні”. Хоча був період, коли я завішала тими папірцями стіну біля комп’ютера вдома. Але що вони означали тоді для мене? Зараз і сказати важко. Зараз всі вони тихо лежать у папці на полиці і заздрять тому, що я радію знанням та не дипломам.

Якщо коротко, то за 10 років мого переїзду з рідного міста до столичного регіону в мене зараз не набереться і п’яти  документів про отримані знання, якими я дійсно пишаюсь і можу про них розповідати. Зараз, поки я наводжу лад у своїх книгах-матеріалах, я не можу Вам їх продемонструвати. Але скоро Ви дізнаєтесь про кожен з них.

І от цього року я зробила рішучий крок у продовженні навчання.

Поки цей крок невеличкий.

Але він, я впевнена, виросте у здійснення мрії.

Ну, і я не перестаю цікавитись культурою та мистецтвом. Продовжую досліджувати, знайомитись, пробувати.

У Книзі Барбари Шер “Відмовляюсь обирати” я знайшла дуже цікаве пояснення тому стану, в якому перебуваю останні роки.

Цей стан називається “сталкер”. В моєму розумінні - дослідник. От і продовжую я досліджувати те, що мене цікавить і приносить задоволення.

Сталкер - це четверте моє життя. :)

Написала допис якось сумбурно, почавши з одного і закінчила іншим. Але, насправді, так і живе сталкер. :)

А як ви відноситесь до навчання у свідомому віці?
*** 
*** 
З повагою до Вашого часу
 -- Валечка-Fatini 

100 днів Мого творчого року. День 6. Чим я можу гордитись в роботі.

Сьогодні я не буду багато писати.

Я покажу одне фото.

Мушу сказати, що воно не нове. Йому вже … 7 років.

Це Алла. Моя улюблена замовниця.

Саме з неї продовжився шлях флориста в Броварах.

Я дуже пишаюсь цим букетом.

Він незвичайний: мінікалли, фрезії, троянди.

Коли ми обговорювали, який він має бути, я дізналась все про форму плаття. Врахувала зріст та неперевершену зовнішність.

(Варто сказати, що всі наречені надзвичайно гарні! В усі часи!)

І тепер це фото займає почесне місце у галереї “Наші наречені”.

До речі, хотіла вас запитати: які у вас найяскравіші і позитивні спогади про те, чим ви займаєтесь, про свою улюблену роботу?

Напишіть...

***
З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fatini

100 днів Мого творчого року. День 5. Про тюльпани.

Вітаю Вас, дорогі читачі.
Потроху Буду Вам розповідати про те, що я найбільше люблю - про квіти...
Хоча яка жінка не любить квіти?
Ми любимо отримувати їх у подарунок на свята. А ще приємніше, коли нам їх дарують навіть без особливого приводу. Просто так. З чистої любові.
Скоро весна. І у чоловіків буде більше причин купувати квіти, щоб дарувати їх своїм коханим.
Звісно, що найпопулярнішою квіткою весняного сезону є тюльпан.

Ми їх любим, тому що тюльпани завжди нам говорять “Весна вже прийшла!” :) Хоча в нашому кліматі активне цвітіння тюльпанів на клумбах припадає на середину календарної весни.

Я дуже люблю, коли мені замовляють композиції з тюльпанами.Працювати з ними завжди легко. Вони надзвичайно позитивні.

Чи знаєте ви, що на 11-річчя річниці весілля, потрібно дарувати саме тюльпани?

А сьогодні я розповім Вам декілька цікавих фактів про цю унікальну квітку.

100 днів Мого творчого року. День 3. Спадок мого роду.

Вітаю, дорогі читачі"

Про моє вишивання.

Я вже не пам’ятаю, скільки раз і кому розповідала мою історію повернення до джерел.

Здається, що всі мої друзі її знають.

Тому довго сьогодні не буду розповідати.

Краще покажу декілька фото.

Це спадок нашої родини. Вишивання від бабусі.

  

100 днів Мого творчого року. День 2.

Сьогодні святе Богоявлення!

Вітаю Вас, дорогі мої читачі.

Сьогодні вірні православної церкви східного обряду святкують Водохреща.

Це великий день, коли вода набуває надзвичайних властивостей.  

А ще кажуть, що в цей день відкриваються небеса і можна загадувати бажання

Згадую, як в моєму дитинстві бабусі завжди нам казала вмитись першою водою.
І з того часу я намагаюсь кожного року набрати води після служби.
Традиція освячувати воду збереглась у нас, а от пірнати в ополонку так ніхто і не наважується з рідних.
Хоче серед друзів є такі сміливці. ВОни розповідають про позитинві емоції, заряд енергії на весь рік.
Для мене особисто - це більший подвиг, ніж бігти марафон. 
Я страшенно не люблю холодну воду. Особливо взимку.
А як святкують Водохреща-Феофанію у Ваших родинах?
Чи знаєте Ви схожі свята у іншмх вірах? Може Ви бачили/знаєте, як вони святкуються?

***
З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fatini

100 днів дописів - старт проекту "Мій творчий рік-2017"

Вітаю Вас, дорогі мої читачі!

Свого часу я приймала участь у багатьох програмах-марафонах: для жінок, для митців, навіть для бігунів-марафонців 😍

У цьому році наважуюсь на особистий виклик.

Писати у блозі щодня, протягом 100 днів.

Без перерв та вихідних.

Для чого?

Я вже це пробувала. Виходило. Сподобалось.

Та і звичка створювати тексти допомагає “сірій речовині” зберігати активність та розвиватись. Ну, і руки звикають, звичано. 😉

Думаю, що в мене буде достатньо тем для дописів.
І все це буде початок проекту"Мій творчий рік 2017"

Хто зі мною?

Приймати участь можете за бажанням, пистати в своїх блогах, акаунтах соцмереж або і в паперових щоденниках.
Буду рада читати Ваші відгуки.

 ***
 З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fati

57/100 Черкаси. Мала БАтьківщина - моє місце сили.

Вітаю, любі мої читачі!
Сьогодні я розкажу Вам трішки про рідне моє місто Черкаси.
Воно для мене завжди залишиться надзвичайним містом, моєю Малою Батьківщиною.
Буваю я тут, нажаль, рідко. Так, щоб походити рідними вуличками, більше знайти спогадів.
Все більше - проїжджаю-пролітаю, розглядаючи рідні вулички через вікно автобусів та машин.
А місто росте, живе, змінюється.
У цей мій жовтневий приїзд місто зустріло мене осіннім ясним ранком і провело прохолодним приморозком. Я люблю місто в таку пору - воно яскравіє листям дерев, осінніми дивовижними хмарами над Кременчуцьким морем-водосховищем, а прохолодні ранки, притрушуючи сивиною ще зелену траву нагадують мені про те, що місто моє має багатовікову історію, але попри все залишається молодим, завзятим і гостинним.
Мое гостювання було сповнене турбот та радощів. То ж  я встигла багато чого зробити і навіть приділити увагу своїм давнішнім мріям та планам.
Чи не найголовнішим з них - було відвідування Храму - Свято-Троїцької церкви.
Вона для мене стала символом мого духовного призначення, саме в ній я стала вдруге хресною мамою, але це стало для мене більш значимою подією ніж з першим похресником.
Цей храм завжди манив мене своєю теплотою та душевністю, своїм світлом.
І цього разу теж так стало. До того ж мала можливість розгледіти і мальовниче убранство, і образи.
Я була настільки натхнення та вражена атмосферою, що навіть вийшовши назовні не стрималась від бажання притулитись до стіни, що межувала з алтарем і насолодитись цією миттю спілкування.

 

6/100. Про те, що надихає и додає сил...

Сьогоднішній допис писався в три етапи - чернетка, нотатки і чистовик
І впродовж цих трьох етапів я розуміла, що приєднана до потужного каналу знань, який відкривається з кожним подихом і кожним рухом для тих, кому це стає цікавим.

Так зустрічало небо в музеї ім.Тараса Шевченка.
А подія була надзвичайна для мене особисто.

Думаю, що надзвичайною вона була і стала для всіх учасників.

3/100. Творчий процес.

Сьогодні згадала про допис уже на кінець дня.
А все тому, що захопив процес...
Готую дуже цікаву роботу. Так буває, що заняття відбирає сон і спокій. Інколи забуваю навіть поїсти - хочу закінчити роботу і скоріше побачити кінцевий результат.
Для того, щоб процес ішов помітно - роблю цього разу фото проміжних етапів.

*** З повагою до Вашого часу -
 Валечка-Fati

2/100. Число 5.

Я завжди спокійно відносилась до того, яку роль грають числа в житті людини. 

На сьогодні я все більше схиляюсь до думки, що числа можуть жити з людиною, можуть пригнічувати її. 
А можуть возвеличувати і надихати. 

Паралельно вирішила прочитати про значення числа. На сайті http://www.numeroscop.ru можна вирахувати всі можливі числа стосовно імені, прізвища та дати народження. 

І... число 5 - це виявилось число моєї долі. "Число Судьбы «Пятерка» - число Дарящего Свободу.". отже, піля цього взагалі зникають усі можливі розхитування та нарікання.

1/100. Вступ. Початок. Старт.

Прийняла виклик своєї доброї подруги  Олечки - писати протягом 100 днів щодня.
Сьогодні перший допис.
І буду писати на тему, що хвилювала мене сьогодні - мій фізичний стан. Як його підтримувати у доброму настрої і позитивному ключі.

Вже дуже багато років ношу з собою діагноз вегето-судинної дистонії по змішаному типу. Це означає - що мій тиск може бути в критичні хвилини нестабільним як по показникам артеріального, так і венозного тиску.
До того ж наклались на все це "буремні роки молодості" коли гулянки продовжувались цілими ночами, і стан безсоння міг продовжуватись по дві-три доби.
Звісно, що це ще більше погіршило стан судин.
Але я не жаліюсь вам тут і не прошу співчуття.
Я розкажу, як я намагаюсь справлятись і жити з цим станом.
Конкретно про мене - у передмігреневому стані - просто головні болі. Запримітила - якщо вчасно випити пігулку анаприліну - біль може вщухнути, а отже напад минеться. Якщо ж пігулка випита невчасно - то тут уже у всій красі - розколюючий біль у супроводі світлобоязні та звукобоязні і решти зовсім неприємних симптомів. Тоді я навіть по дому можу ходити в окулярах від сонця.
Раніше і дівчата вже розуміли мій стан, намагались допомогти - "Мамі погано, тому що мама в сонцезахисних окулярах".
Сьогодні вирішила все-таки спробувати один з методів нетрадиційної медицини - накрити очі чороною вовняною хусткою і полежати деякий час.
Чистоти експерименту не було, тому що перед цим було приято ще і комбіспазм. Але все ж таки напад минув.Спишемо це на дію методу народної медицини :)

***
 З повагою до Вашого часу -
 Валечка-Fati

Березневої майстерня тексту. Письменницькі замальовки Спільного Проекту в ЖЖ.

Ось тут приєдналась до чергового в цьому сезоні СП.

Березнева майстерні текстів.
Ведуча - Олена запропонувала цікаву форму. Ось оригінал з її блогу

***

Хотите начать сочинять? Не любите правила? Вам ко мне :)
     Особенности мартовской мастерской:

• бесплатность,
• открытость,
• доступность.

***

а

Отже, першийд допис - "Знайомство"
Кому цікаво - можете почитати, і, при бажанні - приєднатись...

Мій коментар-завдання.
-----

Скоріше всього буде два варанти відповідей та виконання завдань.

Правильніше було б, звичайно, написати все українською, але у мене в цьому інша місія - виписатись.

До речі, пора вже повноцвінно писати РС і читати Дж.Камерон. (Але до книжок ще повернемось)

Отже:

Чому занесо до Березневої майстені? - Відчула певною мірою зажатість у написанні. 

Навіть страх від написання.. 

а може то страх білого аркуша? 

Хоча, коли починаю писати - то інколи думки виливаються, як з безодні. 

Все ж таки задача: відшліфувати стиль і темп, набартись корисних  вражень. І ще, у мене є думка написати книгу-спогад. Тому потрібне тренування у написанні.

Що шукаю? -  свій особистий стиль, однодумців, підтримку і корисні поради.

Що хочу знайти в собі? - за допомогою тренування хочу знайти в собі джерело сили для реалізації задуму.

Що важливо?  напевно, що важлива регулярність у вправах!

***
З повагою до Вашого часу,
 Валечка-Fati