Вітаю, дорогі читачі!
Вирішила замінити дні на дописи. Тому що буває таке, коли часу на допис ну зовсім не вистачає :)
***
Ось так було і вчора. Наче і день звичайний. Але черговий зимовий транспортний коллапс у столиці призвів до того, що замість запланованих 5 годин та 3-х місць залишилось одна місце і три години.
Звичайно, ті три години пройшли дуже плідно. Тому що провела я їх у місці, де завжди досягаєш своєї мети.
Це швейний коворкінг “Шити легко” на Михайлівській.
Якось так ненав’язливо це місце стало прихистком для творчих людей.
Вчора я була тут вже втретє. і вже зустріла старих-нових знайомих, вже ми мило Щебетали кожна за своїм столом, ділились враженнями та хвалились готовими роботами.
Хіба так багато потрібно для щастя? Нова сукня чи нова спідничка. І щастя те на очах росте у геометричній прогресії, коли сукенка або спідничка зроблена власноруч.
І відразу перетворюєшся на Королеву англійську у тому платті або ж на Прекрасну пані у тій спідничці.
Я ж похвалюсь поки невеликою, але дуже значущою для мене роботою.
Дякуючи їй, я завершила черговий етап у своєму навчанні.
Це торбинка для просфори.
Матеріал бавовняний (радянських часів випуску) оксамит вишневого кольору (на той випадок, якщо монітори перкрутять колір :) )
Вишита шовковим шнуром, металізованою ниткою та прикрашена бісером-рубкою та маленькими лелітками.
Замовлено на подарунок для похресниці.
Вишивалалсь легко. А ще легше зшилась. Загин під затяжну стрічку оздоблено золотавою ниткою декоративний машинним стібком.
Тепер у навчанні чекає наступний етап.
***
З повагою до Вашого часу --
Валечка-Fatini
Немає коментарів:
Дописати коментар