Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок
1 )
Дорогою від Бердичева до Меджибожа трапляється одне незвичайне містечко.
Історія його така ж славна да давня, як і у всіх містечок України.
Не менш трагічна часом, не менш квітуча.
Це містечко Летичів Хмельницької області (варто
прочитати статтю у Вікіпедії про це містечко)
Оминути неможливо, тому зупинились роздивитись.
Перше, що привернуло увагу - залишки мурів замку-фортеці та башта (докладніше про них
тут)
Санкутарій Летичівської Богородиці. Для мене було відкриттям, що у нас в Україні знаходяться місця збереження таких знаних католицьких ікон. А образ Летичівської Богородиці - копія образу Матері Божої
«Salus populi Romani» - яка знаходиться в Римі. Хоча чому тут дивуватись?! Інколи ми не знаємо історію міст, в яких живемо, святинь, які поряд з нами!
Отож, знову католицький собор з його величністю,ошатністю, чистотою та білизною. А ще - фігура Матері Божої у дворику.
Знову про історію Санктуарію. До речі, прочитати її можна
тут
І напрочуд гарні рядочки рослин у скверику біля костелу.
Троянди завжди праваблюють, бо є квітками Матері Божої.
Роздивитсь інтер'єр могли лише здалеку. Чомусь вхід було зачинено.Але через металеву огорожу можна було трохи його побачити.
Пам'ятні знаки коронації образу Матері Божої
Портрет Папи Йоанна Павла ІІ
І урочиста за виглчдом картина-фреска під склепінням - зображення Матері Божої.
Загальна панорама інтер'єру костелу.
І далі - до фортеці та пам'ятника Устиму Кармалюку.
Реконструція башти (вигляд з двору)
і вигляд на башту з висоти людського зросту.
стіни дихають століттями
і раптово відкривають таємниці свого походження - створені з ручкового ракушняку.
який інколи складає враженя мікрососмосів
Мандруємо далі...
***
З повагою до Вашого час -
Валечка-Fati
Немає коментарів:
Дописати коментар