22/100 #Мандрівка_Витоки. Подільські та поліські історії. Меджибіж - багатогранна історія України. Частина 3

Вітаю, дорогі читачі!
Продовження розповіді про нашу #Мандрівку_Витоки (початок 1, 2, 3, 4 )

Продовжуємо про Меджибізький замок. 
На території замку, а вірніше, у його приміщеннях розташовано історичний музей.
Класичний набір епох для українських музеїв - від епохи тирпільської культури,через давньоруські та середньовічні лицарські часи, визвольні війни часів Хмельницького та місцеві повстаньські рухи аж до ХХ ст. Здавалося б, що можна побачити нового? 
Посуд Трипілля, наконечники до стріл, кулі до мушкетів та ядра до гармат. 
Наша історія така впізнавана та однакова майже на всій території України. 
Це ще раз доводить інформацію про сталість розвитку та єдинодержавність.
Тому в історичних музеях я завжди шукаю щось цікаве, знайдене в цій місцині.
Меджибіж - на перехресті торгівельних шляхів, військове поселення тому хотілось побачити щось особливе.
Здається, що деякі раритетні речі мені вдалось побачити.

 Такого цікавого дідуха ми побачили у кімнаті-кассі. Органічно поєднані два світи в єдине ціле. Ще і нащадків додано...

Оригінальна назва. Кахлі икористовували для облицювання стояків грубок, тому що їх пустотілість служила своєріним температурним утримувачем.

 Трипільська культура. Залишки предметів знаходять по всій Укарїні.

Тут привернуло увагу незнайоме слово. Як вияволось - це унікальне культурне явище, притаманне давнім християнам. Трохи у Вікіпедії, тут і тут.
До речі, на виготовлення саме такого вигляду енколпіонів мали монополію київські майстри, бо енколпіони візантіського зразка, тобто європейські, були зовсім інші.
А ще власниками таких хрестів-енколпіоів могли бути люди з достатком.
З прочитаного вище зрозуміла, що то прообраз сучасної ладанки.

От воно! Знаки розвитку торгівлі. Венеційські намистинки!

Частини стін та облицювання.

Вітрина з давньоруськими прикрасами. Лунниця - я знаю для кого буде це фото!

Цікава обручка за формою та кольором.

 Металеві персні з викарбуваним малюнком.

 Декоративна накладка. Прообраз наших кнопок чи люверсів?

 #вишивальницізрозуміють :)

 Рештки посуду. Загадкові. Хотілось би дізнатись докладніше...

 А ви бачили ТАКІ форми для печатних пряників? І знову нове слово до етнографічного словника: Пурим-бреттелі. Зв'зок з єврейським святом Пурим? (Ще б пак! адже місце, де жило багато євреїв) Єдина згадка про них тут, у дослідника і мандрівника. У нього трохи інші фотовраження від експозиції :), чоловічі :)  і давніші. Але побачила, що в експозиції мало що змінилось за ці роки і це трохи засмутило ...

Сворено частину інтер'єру того часу (купця першої гільдії Лавка)

 Не втрималась-таки. Ядра гарматні. Стильно викладені :)

А це вже свідчення військового минулого. У замкових кордегардіях завжди було повно військових. Тому і такі артефакти можна бул ознаходити відповідні.

 Макет замку-фортеці. Навіть у зменшеному вигляді справляє враження замку-велета.

 і в художньому зображенні розумієш, чому свого часу замок отримав назу "Білий Лебідь"

 Декілька вітрин присвячено єврейській культурі.

 Відтворено інтер'єр міщанського помешкання. Нагадало, що схожі за стилем меблі я бачила в Етнограічному музеї Львова.

 Обов'язковий елемент кожного багатого дому - рояль.

 Олена звернула увагу на цей чудернацький столик...

 а далі - зали, присвячені ручним ремеслам.

 Низинка на сорочках. Зачарувала...

 І поруч уже більш сучана техніка - хрестикування

Показано багато експонатів ткацького ремесла: від станка до прялки та куделів.

 За словами нашого екскурсовода цей жбан знайшли на місця поселення, яке можна віднести до часів трипільської культури. В процесі екстракції він розпався на шматочки. Але наші дослідники ще ті Кулібіни! - вони зібрали його з шматків. За їх даними посудина слугувала для зберігання води.

 тут видно з'єднані шматочки.

Ось така була швидка екскурсія. Залишилось ще дві експозиції. 
І часу нам до закритття залишалось мало.
 Є ще привід для повернення.!

Мандруємо далі...

*** З повагою до Вашого час -
  Валечка-Fati