Коли є до чого жагота

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота...
Більше інформації на сторінці "Про мене"

#філософіяжиття #психологія . Бувають дні, коли мені не дуже хочеться активностей і соцмережах. Я називаю їх Днями Тиші. І я точно знаю їх причину. Це мій страх. І зовсім не за себе. Я розумію, що по той бік обрію страху не буде. Тому що "там" мене точно підтримають дорогі і близькі люди. Я боюсь за тих, хто залишиться на самоті. Без мене. Тому що в них не такий дивакуватий мозок, як мій. І кожен з них залишиться наодинці зі смутком, сльозами і заціпенінням. Тому що серед людей під страшенною забороною тема втрати. А людям потрібно знання, розуміння, усвідомлення цього. І уміння жити з цим далі. Мій дивакуватий мозок відмовлявся залишатись наодинці з втратою і я шукала виходи для збереження людської особистості. В спеціальній і художній літературі, в самотерапії. Я шукала інформацію. І тепер, через декілька років, можу сказати, що я знайшла шлях і способи. Пройдено майже всі стадії переживання горя. І хоча час від часу мене відкидає назад, я вже знаю, як з цим справлятись. Так і з'являються Дні Тиші. Якщо вам потрібна інформація про те, як жити з втратою — можете писати мені в Директ. Я готова поділитись тим, що маю. Тому що попри всі наші втрати в світі існує краса. Така, як ці лісові рябчики, створені рукою талановитого скульптора з маленького містечка Миколаїв на Львівщині. Фото зроблено мною в березні минулого року. Це була Книжкова толока. Я там пережила дуже багато позитивних хвилин. . #фотоподорожі #фотоквітів #квітинавколонас #роздумипрожиття #переживання #втратадорогоїлюдини


Немає коментарів:

Дописати коментар

Листівки з усього світу.